Если Вы потеряли действительно родного и близкого Вам человека, тогда наверняка Вы думаете о наследстве в самую последнюю очередь. Скорее всего, Вы ощущаете непереносимую пустоту, одиночество, тоску и печаль по усопшему, пытаясь не сломаться в самый тяжелый момент Вашей жизни. А иногда бывает, что, покинувшие этот мир люди, оставляют весьма странное наследство, которым далеко не каждый захочет завладеть. Были известны случаи , когда завещали слона, золотые зубные коронки или предметы личной гигиены. Одним словом, могут возникнут ситуации, когда Вы предпочтете отказаться от
наследства, нежели вступить в права. Для такого случая мы предлагаем Вам ознакомиться с образцом заявления об отказе вступления в наследство.
Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини
Державна нотаріальна контора __________.
Заявник: громадянство, П.І.Б., рік народження,
адреса, поштовий індекс, інші засоби зв'язку_.
ЗАЯВА
про відмову від прийняття спадщини
Сьомого числа, листопада місяця, дві тисячі восьмого року, помер мій батько (П.І.Б.), який постійно проживав за адресою: __________________________________________.
Після його смерті відкрилася спадщина, від прийняття якої я, (П.І.Б.), відмовляюся на користь моєї сестри (дочки спадкодавця, П.І.Б.), яка мешкає за адресою: ____________.
Зі змістом ст. - ст. 1273 - 1275 ЦК України я ознайомлений.
Заявник __________________ (П. ініціали).
(Дата).
Засвідчений нотаріусом підпис заявника (якщо заява про відмову від прийняття спадщини відправлена цінним або рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Додаткові пояснення адвоката
Приймаючи заяву про відмову від прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцю правові наслідки такої відмови.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
У разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Відмова від прийняття спадщини також може здійснюватися спадкоємцем за заповітом, на якого спадкодавцем був покладений заповідальний відказ. У такому разі обов'язок виконати заповідальний відказ переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складено заповіт, може відмовитись від прийняття спадщини, лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.
Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
У разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово.
У разі відмови від прийняття спадщини спадкоємця за законом тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом цієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Також спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини, на користь будь-кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та ін.
Спадкоємець за заповітом чи за законом не вправі прийняти частину спадщини, а від іншої частини спадщини відмовитись. Якщо спадкоємець прийняв частину спадкового майна, він вважаться таким, що прийняв усе спадкове майно, а якщо відмовився від частини спадкового майна, він вважається таким, що відмовився від усього спадкового майна.
Заява про відмову від прийняття спадщини не може бути викладена з умовою або із застереженням.
Спадкоємець за заповітом чи за законом, на чию користь була заявлена відмова від права на частку у спадщині, має право відмовитися від її прийняття.
Спадкоємець за заповітом чи за законом, який має право на спадкування, може змінити зміст заяви про відмову від прийняття спадщини з тим, щоб вказати на чию користь заявлено відмову від прийняття спадщини, а в разі, коли заява вже містила вказівку, на користь кого зроблено відмову від частки у спадщині, замінити іншим спадкоємцем. Такі зміни, як і відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини (шляхом подачі відповідних заяв).
Після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцю за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо. У разі відкликання спадкоємцем своєї відмови від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, він відновлює своє право на спадкування.
Коло осіб, на користь яких спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, є вичерпним і за його волевиявленням змінюватись або доповнюватись не може. У разі коли спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь особи, вказаної в статті 1266 ЦК України, правила про спадкування за правом представлення не застосовуються.
Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
У разі відмови від прийняття спадщини, право на яку належить за законом чи за заповітом малолітній, неповнолітній, недієздатній, або обмежено дієздатній особі, батьки (усиновлювачі) чи опікун (піклувальник) зобов'язані отримати рішення відповідного органу опіки та піклування про згоду на відмову від прийняття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених статтями 225, 229-231, 233 ЦК України.
